| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Батькам про права дитини
Бо всі ми українці маєм право На цій землі і жити, і рости. (В.Чижова)
Права кожної людини закінчуються там,
де починаються права іншої, і кожна людинаповинна поважати права іншої людини.
Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закріплені Загальною Декларацією
прав людини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році.
Правила виховання підлітків
1. Допомагайте дитині знайти компроміс душі і тіла.
2. Усі зауваження робіть у доброзичливому, спокійному тоні без ярликів.
3. Докладно ознайомте дитину з призначенням і функціонуванням організму.
4. Пам'ятайте: поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа!
5. Якщо дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти. Читати далі
10 правил для батьків (Поради психолога В.Кляйна)
1. Стимулюйте інтелект дитини
Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку
дошкільника на 25—30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50—80 одиниць (якщо життя дитини
буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).
2. Формуйте у дитини самоповагу
Гаряча тема Алгоритм дій батьків у випадку травматизму дитини
1. Надати дитині першу долікарську допомогу
2. У разі необхідності викликати «Швидку допомогу» за тел. 103 або звернутися до фахівців дитячої лікарні чи травмпункту.
3. Протягом доби повідомити класного керівника про нещасний випадок, що стався з дитиною.
РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо поведінки в період ожеледиці та низьких температур.
Як можна зменшити ризик травм в ожеледицю
Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути нічим не зайняті. При порушенні рівноваги швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах. Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов‘язково перекотіться — удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні. Не тримайте руки в кишенях — це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів. Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Окрім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань. Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких шляхах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.
Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю. Пам‘ятайте, що в ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях машини, і падіння перед автомобілем, який рухається, призводить як мінімум до каліцтв, а, можливо, й до загибелі.
Дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше за все важкі, всупереч переконанню, що п‘яний падає завжди вдало. Напідпитку люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей.
Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, утворилися пухлини, — терміново зверніться до травмпункту, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
Пересуваючись містом в період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Нестійкі погодні умови - відлига вдень і заморозки вночі та значне нагромадження снігового покриву сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), виступаючих архітектурних частинах будинків та великих деревах. По можливості необхідно триматись на відстані 3-5 метрів від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.
Щоб уберегти себе і своїх близьких від переохолодження та обмороження радимо дотримуватися простих рекомендацій
Перед виходом на вулицю не забувайте ознайомлюватися з прогнозом погоди. Без необхідності не виходьте на вулицю і скоротіть перебування на морозі.
Підтримуйте температуру тіла, не допускайте навіть короткочасних переохолоджень. Правильно одягайтесь, а саме дотримуйтесь принципу пошаровості, тобто одягайтесь, як цибулина. Кожний шар одягу має певні функції та доповнює дію інших.
Перший шар — базовий: вентилює та відводить вологу (термобілизна). Це найближчий до тіла шар одягу, який відводить піт із поверхні тіла, залишаючи його сухим, не допускає переохолодження, зберігає корисне тепло, вентилює та має «дихаючі» властивості.
Цим функціям ідеально відповідає спеціальна термобілизна із синтетичних або із вмістом синтетичних тканин. Бавовна є поганим вибором для базового шару, оскільки поглинає піт і сприяє переохолодженню тіла.
Другий шар — ізолюючий. Цей шар одягу утеплює, захищає тіло від охолодження, зігріває у холодну погоду. Волога не затримується, а легко виводиться на поверхню, де вона випаровується або транспортується далі у третій шар. Для цього шару дуже добре підходять товстий фліс та вовна, оскільки ці матеріали є хорошими ізоляторами тепла.
Третій шар — захисний (куртки, штани, костюми). Зовнішній шар захищає від несприятливих погодних умов. Він виконує функцію «щита» проти дощу, вітру та холоду. Для третього шару найкраще підходить водо- та вітронепроникний дихаючий зовнішній шар.
Бережіть шкіру від переохолодження та обвітрювання
При тривалому перебуванні на холодному повітрі шкіра втрачає вологу, обвітрюється і на ній з’являються мікротріщинки, через які може потрапити інфекція. Для запобігання цьому вранці потрібно змащувати шкіру обличчя живильним жирним кремом, який містить вазелін або ланолін — він не дає випаровуватись волозі та зберігає шкіру еластичною. Для захисту слизової губ потрібно використовувати жирну гігієнічну помаду.
Бережіть кінцівки від переохолодження. Під час перебування на холоді відбувається природний перерозподіл крові з кінцівок до тіла, для забезпечення внутрішньої температури. В результаті цього обличчя, ніс, вуха, шия, руки та ноги стають вразливішими до холодних температур. Тому не допускайте їх переохолодження: носіть вовняні рукавиці та дві пари шкарпеток.
Взуття не повинно бути тісним, бо це перешкоджає нормальному кровообігу. Потрібно, щоб між ногою та взуттям залишався повітряний прошарок. На дно взуття необхідно постелити устілки із товстої повсті або фетру. Перед виходом на вулицю потрібно добре розтерти ноги, і вже після цього одягати шкарпетки.
Рукавиці. Що стосується зігрівання рук, то краще одягати не рукавички, де кожен палець знаходиться окремо, а рукавиці, де пальці зігрівають один одного.
Зігрівайтеся рухом
При тривалому перебуванні на холоді організму потрібно час від часу розминатися: поприсідати, помахати руками, пострибати, розтерти коліна, долоні та ступні — це покращить кровообіг та дасть змогу імунним клітинам краще циркулювати в організмі, що, в свою чергу, підвищує його опірність простудам та захворюванням.
Будьте обережні, бережіть себе - це запорука безпечного перебування на вулиці при погіршенні погодних умов, особливо у зимовий період.
Увага! Різке похолодання сприяє переохолодженню організму та обмороженню частин тіла людей!
Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань. Щоб уникнути переохолодження й обмороження, необхідно більше про це дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких температур.
Гіпотермія (загальне замерзання) – це тяжкий патологічний стан, що обумовлений загальним впливом холоду на організм людини.
Гіпотермія виникає в результаті впливу температури понад 00С, особливо при перебуванні в холодній воді; підвищеній вологості та вітру. Розвитку гіпотермії сприяє фізичне виснаження, погане харчування, вживання алкоголю, порушення циркуляції крові, травми, перебування у вологих умовах. Слід пам’ятати, що холод вражає людину повільно, часто – непомітно для неї самої.
Клінічні прояви гіпотермії залежать від тривалості перебування на холоді, швидкості та ступеня зниження температури тіла.
Легкий ступінь характеризується зниженням температури тіла до 35-33 0С, появою тремтіння, блідістю шкірних покровів. Мова уповільнена, з’являється слабкість, сонливість, пульс слабкий.
Середній ступінь характеризується зниженням температури тіла до 29-27 0С, шкіряні покрови бліді або синюшні, холодні на дотик, з’являється різка сонливість, утруднення рухів, свідомість пригнічена. Пульс уповільнений (52-32 ударів за хвилину) дихання уповільнено (8-12 циклів вдиху/видиху за хвилину).
Тяжкий ступінь – потерпілий в непритомному стані; виникає конвульсивне скорочення жувальних м’язів. Пульс рідкий (менш 34-32 ударів за хвилину), слабкий. Дихання рідке (до 3-4 дихальних рухів за хвилину), поверхневе. В результаті розладів серцевої діяльності та дихання може наступити смерть.
Перша медична допомога, за виключенням тяжких випадків (втрата свідомості, кома, слабкий пульс, температура тіла близько 32 0С або нижча), зводиться до невідкладного, але поступового зігрівання тіла (за допомогою пляшок, наповнених гарячою водою, електричної ковдри, тепла вогнища, тіла іншої людини). Перш за все потерпілого слід переодягти в сухий одяг, можна використати спальний мішок, перенести у тепле місце. Потім його необхідно оглянути з метою виявлення наявності інших травм чи уражень.
У випадку потрапляння у крижану воду, з потерпілого потрібно негайно зняти мокрий одяг та загорнути його в спальний мішок, ковдру. При наявності розладів дихання (поверхневе, нерегулярне) або його зупинці, потрібно негайно здійснити штучне дихання методом «рот-в-рот». Потерпілому поступово дають пити тепле питво. Евакуацію слід здійснювати на носилках, так як піша хода може ускладнити циркуляцію крові. Гіпотермія загрожуватиме життю потерпілого доти, поки не буде відновлена нормальна температура тіла. Надання допомоги потерпілим базується на наступних принципах: стабілізація температури, заходи щодо припинення подальшої втрати тепла організмом, обережне ставлення до потерпілого, негайна евакуація на вищий рівень медичного забезпечення. Зігрівання потерпілих на тяжку гіпотермію в польових умовах особливо небезпечне у зв’язку з великою ймовірністю таких ускладнень, як шок у результаті зігрівання, порушення серцевого ритму. Слід пам’ятати, що при гіпотермії організм людини не здатний генерувати тепло. Тому, лише одне укутування потерпілого в ковдру або спальний мішок є недостатнім заходом першої медичної допомоги.
Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі, обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого алкогольного сп’яніння.
Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.
Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.
При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолетово-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.
Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340С.
Перша допомога при обмороженнях
Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов’язку.
При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, пігулку аспірину або анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 240С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.
„Залізне обмороження”
Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. На щастя, „залізна” рана не часто буває глибокою, проте все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике, необхідно звертатися до лікаря.
Якщо людина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих поранень. Не відривайте людину від залізяки, а полийте на прилипле місце теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у людини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки рукавичками.
Профілактика переохолодження та обмороження
Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше: метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття болю та холодових травм. По-друге, каблучки на пальцях затрудняють циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнуть і ви не зможете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.
Повернувшись до приміщення після довготривалого перебування на морозі, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру – вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду) необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.
Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації – це до неї не потрапляти.
|
|
| Календар |
| « Квітень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 |
|
|
