Чудік
Іван Архипович Пішов на фронт в 1944 році. Брав участь у
визволенні народів Фінляндії, Польщі.
Воював на Курській дузі, на річці Одері. На фронті був кулеметником.
Особливо запам’ятався бій на річці Одері, де був поранений у ногу. Після поранення забрали в госпіталь. В 1945
році повернувся додому. Нагороджений 4 –ма медалями і орденом . В
післявоєнні роки весь час працював робітником Дубровицького ЛХЗ. Помер в грудні
1994 року. Нагородження : «20 лет Победы над Германией » «За победу над Германией» «30 лет Победы над Германией »
Орден «Червона
зірка»
Рожко Михайло Панасович Пішов в армію 17 грудня 1944 року. Був направлений в 165 запасний полк
в м. Дніпродзержинський, а потім на 4-ий український фронт в 337 стрілкову
дивізію. Тут був в окремій навчальній роті по охороні штабу дивізії. Брав участь в наступальних операціях Червоної Армії в Румунії,
Угорщині, Югославії, Австрії, Болгарії. Запам’ятався бій біля австрійського міста Грац, де брали залізничну
станцію. Це було 14 квітня 1945 року. В бою був тяжко поранений. Після
лікування був помічником писаря ЕГ14-15. 1 грудня 1945 року повернувся з армії. Нагороджений 4-ма медалями : «За Победу над Германией», «20 лет Победы в Великой Отечественой войне », «25 лет Победы в ВОВ», «50
лет Вооруженных сил СССР». Помер у вересні 2002 року. Нагородження «За победу над Германией» «20 лет Победы в Великой Отечественой войне «25 лет Победы
в ВОВ»
«50 лет Вооруженных сил СССР»
Черпак
Микола Карпович Пішов в армію 3-го ТРАВНЯ 1944 РОКУ. Був
направлений на курси водія в м. Ордженікідзе. Після курсів водія прибув в м.
Мінськ на пересилку, а звідти направили в м. Житомир. Там був у 61-ій
гвардійській бригаді , звідки й виїхали на фронт. Почали першу атаку в Румунії. Брав участь у
взятті м.Вени. Найтяжчий бій відбувся біля озера Боталон. З Румунії перейшли в
Австрію, Угорщину. Перемогу зустрів у Чехословаччині. У Чехословаччині також зустрілися з союзними
військами Америки. Після чого направляли в Японію, де ще не закінчилася війна. Але
поки дали приказ виїжджати, то війна в Японії вже закінчилася. Потім направили
в Чкаловську область. Звідти у 1946 році був направлений в Чукотку, де й
закінчив воєнну службу. Додому був демобілізований в 1949 році.
Нагороджений 5-ма медалями : «За взяття Відня», «За Победу над Германией». Трьома медалями нагороджений
у післявоєнні роки. Нагородження
: «За победу над Германией»
Меда́ль «За взяття́ Ві́дня»
Рожко
Іван Данилович
Пішов на фронт в 1944 році. Був солдатом 397 Сарненської стрілкової
дивізії. Був направлений на фронт в Каховську область, що на Уралі. Брав участь
в обороні Білорусії. Коли захищав Латвію під Ригою – був тяжко поранений в ліву
руку, після чого залишився без трьох пальців. Лікувався в Естонії, Ленінграді,
Пскові, а потім в Амурську. Перемогу зустрів в госпіталі. В післявоєнні роки працював в колгоспі. Нагороджений медалями «За бойові
заслуги». Помер у вересні 2002 року. Нагородження :
Медаль «За бойові
заслуги»
Черпак Наум Карпович Пішов армію в 1940 році. Служив на Далекому Сході в м. Спаск. В грудні
1941 року був направлений на Фінський фронт, де пробув до кінця війни. Мав
медаль «За победу над Германией» і медалі післявоєнних років. Весь час працював в лісі робітником Дубровицького ЛХЗ. Помер у 1991
році. Нагородження : «За победу над Германией»
Медаль «За бойові заслуги»
Мельник Михайло Петрович Був призваний
в армію в 1944 році. Воював в першому білоруському фронті. Визволяв Брест.
Дійшов до Балтійського моря. Біля Ковеля
був поранений . Лікувався в госпіталі в Києві. Нагороджений
двома медалями : «За відвагу», «За победу над Германией» та медалями
післявоєнних років. Працював в колгоспі бригадиром. Помер у 1991 році. Нагородження : «За победу над Германией»
Медаль «За відвагу»
Дерун Яків Мартинович Був призваний в
армію 9 липня 1941 року. Служив в робочому батальйоні при аеродромі в
Куйбишевській області. Запамятався бій
в 1942 році під сталінградом. Повернувся з армії в квітні 1947 року. Був
нагороджений медалями післявоєнних років. Помер в квітні 1983 року. Нагородження :
Медаль «За відвагу»
Черпак Яків Сергійович Пішов на фронт в 1940 році в Білорусію, де був
ранений і направлений на лікування. Після лікування направили
в Монголію, там були три тижні, далі направили до Китайської границі, воєнний
шлях пройшов через весь Китай. Був на Японському фронті,
там був теж поранений. Мав подяку за хороші бойові дії в боротьбі проти
японських агресорів. Перемогу здобув під Кореєю. Мав такі нагороди «За бойові заслуги», «За победу над Японией», «За победу над Германией». Помер в 1989 році. Нагородження : Медаль «За бойові заслуги» «За победу над Германией»
Медаль «За Победу над
Японией»
Черпак Ілля Романович Пішов на фронт в 1944 році на ІІ Білоруський фронт. Визволяв
Барановичі, Слонін, Мінськ. Під Барановичами був поранений в ногу. Під Берліном
його застала перемога. Мав нагороди : медаль «За
відвагу», медаль «За перемогу над Німеччиною», «20 років Перемоги», «25 років
Перемоги», «50 років Збройних Сил СРСР». Помер у 2002 році. Нагородження : Медаль «За відвагу» «За победу над Германией» «20 лет Победы в Великой Отечественой войне
«50 лет Вооруженных сил СССР»
Бугай Петро
Олександрович Був призваний до армії 1944 року.
Служив у другому Прибалтійському фронті. Визволяв Білорусію, Ригу, де був
поранений в праву руку. Після цього повернувся в тил на лікування у Псков.
Через місяць пішов знову на фронт. 25 вересня 1945 року був поранений другий раз
в ліву руку під м. Метавою. Лікувався у
м.Калінін. після цього пішов знову на фронт на Прибалтійську группировку на два
порти Любава і Вердава, де і закінчив війну. Далі 6 місяців був у
стройбатальйоні . Звідти демобілізувався додому. Нагороджений медалями
: «Победа над Германией», «50 лет Вооруженых сил СССР», «20 лет Победы над
Германией». Помер у жовтні 1984 року. Нагородження : «За победу над
Германией» «20 лет Победы над Германией »
«50 лет Вооруженных сил СССР»
Малаш Петро Маркович Призваний до армії 1942 року. Воював на білоруському фронті, визволяв
Мінськ, Барановичі, Слонін. Був зв’язківцем. Потім їхні війська були направлені
в Смоленськ. Дійшов до Берліна, де два рази попадав в полон до німців. Під Берліном був тяжко поранений. Лікувався в госпіталі, де і застала
перемога. Після війни працював в колгоспі пастухом. Був інвалідом ІІ групи. Мав нагороди : Орден слави ІІІ ступеня , «За Победу над Германией», «20
лет Победы», «30 лет Победы» та медалі післявоєнних років. Нагородження : «За победу над Германией» .«Орден слави ІІІ ступеня» «20 лет Победы в Великой Отечественой войне »
«30 лет Победы над Германией »
Буба Олександр Максимович Пішов на
фронт в 1944 році. Воював на українському фронті, захищав Черкаси, Вінницю.
Потім окрема 99 артилерійська дивізія булла направлена під Польщу. З Польщі
направили до Германії , де і зустрів перемогу. Мав нагороди
: «Перемога над Германією» та медалі післявоєнних років. В
післявоєнніроки працював робітником в лісі. Помер в травні 1994 року. Нагородження : «За победу над Германией»
Медаль «За бойові заслуги»
Серко Володимир Ульянович Був
призваний в армію 1944 року. Воював на 3-му українському фронті. Визволяв
Вільнюс, перейшов границю до східної Прусії, де був поранений. Лежав у
госпіталі в м. Горькому. Там і застала його перемога. Був нагороджений 3-ма медалями. В післявоєнні
роки працював у лісництві, а потім техпрацівником в Золотинській школі. В 1982
році пішов на пенсію. Помер в травні 1991 року. Нагородження
: «За победу над Германией»
Медаль «За бойові заслуги»
Приходько
Пилип Максимович Був призваний до армії 1944 року. Воював в Прусії від початку і до
кінця війни в таких містах : Губбинін - Гусєв, Інстенбург
- Ворошиловград, Кенігсберг-Калінінград. Повернувся додому 1945 року. Нагороджений медалями : дві медалі «За відвагу», медаль «За Перемогу
над Німеччиною», «20 років Перемоги», «25 років Перемоги», «50 років Збройних
сил СРСР». Після війни працював у Висоцькому ЛХЗ,
потім в Дубровицькому. Помер в січні 1996 року. Нагородження : Медаль
«За відвагу» «За
победу над Германией» «20 лет Победы в Великой Отечественой войне » «25 лет Победы в ВОВ»
«50 лет Вооруженных сил СССР»
Рожко Володимир Мусійович Пішов на фронт 1944 року. Воював на ІІ
українському фронті. Захищав Львів, Дрогобич, Вінницю. Їхня дивізія була
направлена під Польщу, де був поранений . Потім воював в Германії, де й зустрів
Перемогу. Мав медалі «Перемога над Німеччиною» та медалі післявоєнних років. Працював робітником у Лісівському лісництві. Помер у квітні 2009 року. Нагородження : «За победу над Германией»
Медаль
«За відвагу»
Дерун Феодосій Мартинович Пішов на
фронт в 1942 році. В Німеччині був поранений осколком в голову – 4 серпня 1944
року. Воював на 2-му Білоруському фронті. Був
нагороджений медалями : «За победу над
Германией», «20 лет Победы над Германией», «25 лет Победы над Германией». Був інвалідом І групи. Помер в 1982 році. Нагородження : «За победу над Германией»
«20 лет Победы над Германией »
| 
